Блакить небесна нас гука, в політ нас кличе.

Любов до рідної землі нам до обличчя.

Нехай завзяття нас з тобою не покине.

І пісня наша чарівна у простір лине.

В душі моїй немає місця для печалі.

Я мріями несусь вперед, в безмежні далі.

Мене не спинять ні шторми, а ні тревоги.

Бо птиця Фенікс кличе нас до знань в дороги.

ПР. Ми з тобою- мов мандрівники.

В світ науки мріємо дійти.

Нам дарує щиру вдачу і юнацький пил.

Чарівної птиці Фенікс розмах дивних крил.

 Земля мов казка - ми її щасливі діти.

І тому на землі своїй нам добре жити

Ми, мов нові з тобой Колумби й Магелани

 У світі тисячі доріг, стежинок різних.

Пісень багато чарівних, чудових, гідних.

І нас не спинять ні шторми, а ні тривоги.

Бо птиця Фенікс кличе нас до знань, в дороги.